Зв'язок дизайну й аеродинаміки колісної машини

Сьогодні автомобільна техніка стала показником технічного рівня не тільки автовиробників, але й держави в цілому. Автомобілі забезпечують складною електронною технікою, до розробки автомобіля залучають фахівців з різних галузей науки й техніки. Значну увагу приділяють аеродинамічним характеристикам автомобіля, з огляду підв­и­щен­ня техніко-економічних і споживчих якостей автомобіля. Кожен виробник по­ви­нен буде забезпечити автомобілю найкращі аеродинамічні форми, але результат зав­жди буде визначатися естетично обґрунтованим сполученням з ди­зайном кузова.

Виходячи з того, що форма кузова є важливим чинником при ухваленні рішення при купівлі автомобіля, дизайнер здійснює синтез опрацювання кузова з переліком пред'явлених до нього вимог відносно:

- об’єму салону, багажника, підкапотного простору;

- розміщення водія й пасажирів відповідно до ергономічних норм;

- місця розташування двигуна, паливного бака й запасного колеса;

- доступності й достатній оглядовості через дверні пройми й вікна;

- дотримання стандартизованих норм до бамперів, світлотехніки, номерних знаків та ін.

У свою чергу, фахівець із аеродинаміки, за допомогою обчислювальних програм та досліджень за допомогою аеродинамічної труби, оцінює й перевіряє отримані аеродинамічні характеристики масштабної моделі або натурного макета, у яких реалізовані запропоновані форми кузова, і пропонує дизайнерові варіанти її покращення. Повна ефективність їхнього співробітництва проявляється в ступені досконалості естетичних і аеродинамічних характеристик проектованого автомобіля й здатності реалізувати їх у його остаточній формі. В наш час при практичній розробці перспективних автомобілів спостерігається тенденція до зближення дизайнерського й аеродинамічного проектування. При цьому підвищуються вимоги до рівня інформативності дизайнера про вплив форми кузова й окремих його елементів на аеродинаміку автомобіля.

Як відомо, найбільш відповідальним етапом аеродинамічного проектування кузова є відпрацьовування його зовнішньої форми, оскільки ступінь її досконалості визначає рівень дизайну й обтічності автомобіля. При цьому процес формоутворення кузова вже на ранній його стадії варто вести по трьох напрямках: дизайнерське проектування, аеродинамічне проектування й ергономічне проектування.



Аеродинамічне проектування швидкісного автотранспортного засобу містить у собі рішення таких основних завдань:

- відпрацьовування зовнішньої форми кузова й оптимізацію його геоме­трич­них; конструктивних і настановних параметрів для забезпечення найменшого аеродинамічного опору;

- удосконалювання аеродинамічних характеристик, що визначають показ­ни­ки аеродинамічної стійкості й керованості;

- визначення оптимальних зон і об’ємів забору й викиду повітря для систем охо­лодження двигуна, вентиляції й кондиціювання кабіни, холодильних установок кузова рефрижератора;

- встановлення й зниження ступеня забруднення кабіни й кузови, а також рівня аеродинамічного шуму.

Основним напрямком аеродинамічного проектування є відпрацьовування зовнішньої аеродинаміки кузова, оскільки рівень його обтічності безпосередньо впливає на паливну ощадність, динаміку, безпеку транспортного засобу. При цьому відпрацьовування зовнішньої аеродинаміки має на меті одержання найкращих аеродинамічних характеристик транспортного засобу шляхом оптимізації .форми кузова, його розташування щодо поверхні дороги й поліпшення обтічності окремих конструктивних елементів.


1910261089877291.html
1910347465935947.html
    PR.RU™