Прагнення до пригнiчення потреби у залежностi з прагненням отримувати любов i турботу.

Видiлено 7 профiлів особистостi, якi зумов-люють не лише розвиток виразкової хворо-

би, але й клiнiчнi особливостi її перебiгу.

До їх складу входять найпоширеніші:

а) «тиранiчний пацієнт» - вiдрізняється внутрiшньою залежнiстю вiд оточення i одночасним страхом перед цiєю залежні-стю.

Як реакцiя гiперкомпенсацiї в поведiнцi у нього виступає прагнення до тиранiчного пригнiчення оточуючих зi спалахами агресiї у випадках невдач; деякі з цих пацiєнтiв мають схильнiсть до алкоголiзацiї;

б) хворi з психопатичними рисами характе-ру, компульсивно-депресивними рисами.

Їм притаманна:

____________________________________

· схильнiсть «розсiювати» агресивне напру- ження на оточуючих,

· вони глузують з них, висловлюють постiй-не незадоволення. Це спричиняє негативне ставлення оточуючих і така

· негативна реакцiя ще бiльше спонукає пацiєнта проявляти агресiю,

· таким чином формується «хибне коло».

Хвороби ендокринної системи та пору-шення обміну.

Видiляють 3 психологiчнi механiзми, що сприяють захворюванню на цукровий діа-бет:

а) внутрiшньоособистiснi конфлiкти та потреби компенсаторно задовольняються актом харчування (формула: їжа - любов). Інтенсивний апетит та схильнiсть до ожирiння призводять до стабiльної гiперглiкемiї, яка, в результатi, функцiо-нально ослаблює секреторну діяльнiсть острiвкiв Лангерганса підшлункової залози;

б) iдентифiкацiя їжі з любов’ю. Блокування цiєї емоцiї викликає стан голоду, що посилюється незалежно вiд вживання їжi. Формується «голодний» метаболiзм, який вiдповiдає метаболiзмовi хворого на дiабет;

____________________________________

в) неусвiдомленi страхи, що виникають протягом всього життя, призводять до постiйного реагування за типом «уникнен-ня-боротьба», що супроводжується гiпер-глiкемiєю. Оскiльки психологiчна напруга адекватно не реалiзується, дiабет може розвинутися з початкової гiперглiкемiї. Прагнення до надмірного споживання їжі і, як наслідок, ожиріння може бути захистом вiд небажаного шлюбу, вiд невдач у соцi-альних стосунках, воно часто спостеріга-ється у людей iз незадоволеною потребою у самореалізації або як компенсацiя невдало-го сімейного життя.



Лікування.Комплекс лікувальних заходів включає в себе:

· психотерапевтичну роботу з хворим;

· психологічну та психотерапевтичну допо-могу членам його сім’ї та

· найближчому оточенню,

· застосування ефективних психотропних та інших біологічних психокоригуючих засо-бів. Ці методи лікування проводяться пара-лельно з суто терапевтичними впливами, які реалізують спеціалісти відповідного профілю в умовах соматичних стаціонарів за участю психіатра, який не є лікуючим лікарем (взаємодіюча психіатрія).

____________________________________

Хворих з тяжкими психічними розладами доцільно лікувати у психосоматичних відділеннях багатопрофільних лікарень або

у психіатричних стаціонарах (якщо дозво-ляє соматичний стан). Хворим, які не пот-ребують стаціонарного лікування цей вид спеціалізованої медичної допомоги нада-ється в амбулаторних умовах, теж на заса-дах взаємодіючої, а не заміщаючоїмоделі (психіатр підміняє лікаря іншого профілю) через організаційну та економічну нераціо-нальність останньої.

З урахуванням структури психопатологічних синдромів переважно застосовують седатив-ні засоби (броміди, валеріану, новопасит) та транквілізатори (сибазон, транксен, тазе- пам, медазепам). Цих груп препаратів дос-татньо при наявності незавершених (суб-синдромальних) клінічних проявів.

-загальнозміцнююче лікування (вітаміни, полівітаміни, магне В6).

- препарати групи бета-блокаторів, які вик-ликають анксіолітичний (протитривожний) ефект, а також - ніфедіпін та верапаміл, що мають нормотимічні властивості,

___________________________________

- фізіотерапевтичні процедури (електросон,

солярій),

При психопатологічно завершених станах призначають:

- антидепресанти (амітриптилін, меліпра-мін, коаксил, золофт, ципраміл).

- нейролептики: неулептил, сонапакс.

(для корекції неадаптивної поведінки)

При цьому варто пам’ятати про підвищену чутливість соматично хворих до психотроп-них медикаментів, а іноді – парадоксальну реакцію на них. Тому спочатку їх признача-ють у мінімальних дозах, а потім збільшу-ють з урахуванням індивідуальної психічної реакції та соматичного стану.

Основні риси сьогодення, котрі обумовлю-ють погіршення соматичного та психічного здоров’я населення, впливають на розви-ток медичної психології і вимагають відпо-віді від неї це:

- високий динамізм соціально-технократич-ного розвитку сучасного загальносвітового суспільства та

- перехідний період суспільно-політичного устрою України.

Простежується тенденція до погіршення стану психічного здоров’я населення України.

____________________________________

Негативний вплив на психіку людини спричиняють:

- погіршення екологічної ситуації,

- збільшення кількості соціальнозумовле

них стресогенних чинників, а також

- зростання й розширення масштабів

техногенних аварій та природних катаст-

роф, які мають серйозні віддалені меди-

ко-соціальні наслідки.

- до 50–60% пацієнтів загальносоматичної

мережі мають недіагностовані невротичні

та депресивні розлади,

- більшість професійних доктрин і організаційних форм надання медичної допомоги продовжує орієнтувати психоте-рапію як вузьку спеціальність, зосередже-ну лише в психіатричній мережі,

- медична психологія у рамках клінічної медицини сприймається як деяка допоміж-на, параклінічна («паратерапевтична») спе-

ціальність,

Фундаментальні і прикладні наукові дослід-ження щодо психогенних механізмів роз-витку хворобливих станів та психотера-певтичних методів їх лікування та запобігання є явно недостатніми.

____________________________________

Це обумовлює недостатність масового методичного забезпечення застосування психотерапії в лікувальному процесі.

Негативною тенденцією медичної психо-логії поки що є екстенсивний характер її розвитку. Це також:

- призводить до існування величезної кількості форм і методів психотерапії і психокорекції (більше 600),

- дезорієнтує професійну громаду і

- створює можливість для прикриття не-професійних та відверто шарлатанських напрямків освітньої та лікувальної діяльно-сті.

Поняття медичної психології трактується зайво широко: у число її «методів» вклю-чаються далекі від клінічного і медико-соціального напрямків, у тому числі психопрофілактичного і психогігієнічного застосування релігійної і езотеричної пси-хотехніки. Унаслідок цього медична психо-

логія в цілому з’являється як медико-орієн-тована сукупність практик, характерною рисою яких є приналежність ряду пара-дигм, доктрин або концепцій, найбільш відомими з яких є нейродинамічна і психодинамічна парадигми.

____________________________________

Одночасно іншим парадигмам медичної психології — поведінковій, раціональній та мнестологічній — не приділяється належної уваги.

Серйозні проблеми існують і з дисцип-лінарною ідентичністю медичної психо-логії:

- з одного боку, вона невірно ототожнена з вітчизняною фізіологічно-орієнтованою гіпнологією першої третини XX століття, - вона знаходиться під вираженим патрона-

том клінічної психіатрії, будучи її приклад-ною практикою, а з іншого боку — асимілюється то з психотерапією то з психоаналізом, що повернувся у вітчизняний медичний простір.

Сучаснамедична психологія — галузь психології, яка є системою міждис-циплінарних наукових знань і практичної діяльності, об’єднаних загальною метою вивчення психологічних аспектів здоров’я особистості і міжособистісних відношень як здорової, так і хворої людини, причин та умов розвитку їх порушень і девіацій.

____________________________________

До завдань медичної психології входять:

- розробка ефективних методів психодіаг-


1916660259083483.html
1916776646227956.html
    PR.RU™