Економічна природа бюджетної системи

У національно-державних утвореннях за будь-якого адміністративно-територіаль­ного устрою бюджетна система є його обов'язковою складовою. При цьому як за формою, так і за змістом бюджетні системи майже не відрізняються одна від одної. Загалом існує два типи бюджетних систем: дворівневий (державний бюджет та міс­цеві бюджети) та трирівневий (федеральний бюджет, бюджети адміністративних оди­ниць та місцеві бюджети). Перший тип характерний для держав з унітарним адмініс­тративно-територіальним устроєм, другий — з федеративним.

Отже, ключовим елементом бюджетної системи держави є державний та місцеві бюджети, які виступають дієвим інструментом впливу на розвиток національної еко­номіки та соціальної сфери. За їх допомогою держава здійснює розподіл і перероз­поділ частини вартості валового внутрішнього продукту, створеного як на рівні на­ціональної економіки, так і регіональному рівні за певний проміжок часу і таким чи­ном змінює структуру виробництва, впливає на результати діяльності суб'єктів гос­подарювання, здійснює соціальні перетворення.

У сучасних фінансово-економічних умовах розвитку національної економіки України бюджети різних рівнів набувають нової якості та є:

- по-перше, планом формування та використання фінансових ресурсів для забез­печення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;

- по-друге, основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів у масштабах як держави, так і її адміністративно-територіальних одиниць (рис. 1.1).

При цьому слід зазначити, що саме на першому положенні і ґрунтується визна­чення терміну «бюджет» у ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі — Кодексу). А подальша його деталізація щодо розмежування бюджету на державний та місцеві бюджети, які у своїй сукупності створюють бюджетну систему України, здійснюєть­ся у ст. 5 «Структура бюджетної системи України».

Рис. 1.1. Економічний зміст терміну «бюджет»



Проте економічна природа бюджетної системи проявляється не в переліку її структурних складових ланок: вона полягає в тому, які фінансові можливості норма­тивно врегульовані і закріплені за кожною її складовою ланкою і який рівень фінан­сової незалежності мають ці складові ланки при здійсненні функціональних обов'яз­ків, покладених на них конституцією держави й ухваленими на її основі законами та іншими законодавчими актами.

В демократичній державі існує динамічна об'єктивна система розподілу фінансо­вих ресурсів та функціонування міжбюджетних відносин, основою яких є узгоджене розмежування доходів і видатків між різними рівнями бюджетної системи, здійснене згідно з конституційно встановленими бюджетними повноваженнями органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування. Тоді як в умовах авторитарного режиму фінансові можливості та бюджетні повноваження місцевих органів влади обмежені централізованою системою мобілізації та розподілу суспільного продукту.

В Україні побудова та функціонування бюджетної системи здійснюється на демо­кратичних засадах, з урахуванням економічних відносин, державного й адміністра­тивно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Що стосується визначення терміну «бюджетна система України», то воно міс­титься у ч. 4 ст. 2 Кодексу, трактування якого зводиться до таких положень (рис. 1.2): - по-перше, бюджетна система України — сукупність державного бюджету та міс­цевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адмі­ністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;


- по-друге, бюджетна система України — це система стійких і впорядкованих зв'язків (міжбюджетні відносини) між її складовими ланками (державним бюджетом та місцевими бюджетами), юридично пов'язаних між собою, яка базується на загаль­ноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам. Принципи по­будови бюджетної системи викладено у статті 7 Кодексу.

Рис. 1.2. Бюджетна система України

Водночас бюджетну систему України можна розглядати як за формою прояву (це державний та місцеві бюджети, які побудовані з урахуванням державного і ад­міністративно-територіальних устроїв і врегульовані нормами права), так і за економічним змістом (це модель міжбюджетних правовідносин, інструмент для за­безпечення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населення) (рис. 1.3). Ці положення, що зазначені у Бюджетному кодексі України, полягають у наступному:

- по-перше, мають концептуальне і практичне значення для забезпечення ефек­тивності бюджетного процесу та конкретизують його понятійний апарат (терміноло­гію);

- по-друге, є відображенням конституційних норм, які містяться у ст. 132—133 Конституції України, які закріплюють основи територіального устрою України (ст. 132), систему адміністративно-територіального устрою (ст. 133);

- по-третє, є підґрунтям для формування структурних складових бюджетної сис­теми.

Рис. 1.3. Економічна природа бюджетної системи України


1918885194286268.html
1918956342004446.html
    PR.RU™